сплячка

[spljɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фізіологічний стан глибокого сну та значного зниження життєвих процесів (обміну речовин, температури тіла, частоти дихання і серцебиття) у деяких тварин (наприклад, ведмедів, їжаків, кажанів) під час несприятливого сезону (зими або посухи), що дозволяє їм пережити період без їжі.

  2. Переносно: стан повної бездіяльності, застою, прихованості, невиявлення активності (про явища, процеси, установи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сплячка, р. сплячки, д. сплячці, з. сплячку, о. сплячкою, м. сплячці, к. сплячко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів