серцебиття

[sɛrt͡sɛbɪttjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фізіологічний процес ритмічних скорочень серцевого м’яза, що забезпечує циркуляцію крові в організмі; біття серця.

  2. (перен.) Сильне хвилювання, тривога або радість, що супроводжуються відчутним посиленням роботи серця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. серцебиття, р. серцебиття, д. серцебиттю, з. серцебиття, о. серцебиттям, м. серцебитті, к. серцебиття

Приклади з художньої літератури

  • Здається, що спершу то була не стільки естетика, скільки спосіб виживання. Або естетика як спосіб виживання. Чи навпаки. Іншими словами — спроба бути максимально вільними у загалом невільній ситуації. Триматися поруч, відчувати лікоть, як серцебиття.
    — Юрій Андрухович

Більше записів