присадкуватість

[prɪsɑdkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість рослин, зокрема плодових дерев, кущів, утворювати придатки (калюси) на місці з’єднання з підщепою, що забезпечує успішне зростання та розвиток щепленого сорту.

  2. Здатність тканин різних рослин при щепленні зростатися між собою, утворюючи єдиний організм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. присадкуватість, р. присадкуватості, д. присадкуватості, з. присадкуватість, о. присадкуватістю, м. присадкуватості, к. присадкуватосте

Більше записів