1. (біохім.) Один із природних моносахаридів, шестивуглецевий цукор (гексоза), що міститься у соку ягід горобини та інших рослин; використовується в мікробіології як поживне середовище.
2. (хім.) Органічна сполука, кетогексоза, що є ізомером фруктози та знаходить застосування в харчовій промисловості як підсолоджувач та у промисловості як сировина для синтезу вітаміну С.