Значення
-
(біохім.) Один із природних моносахаридів, шестивуглецевий цукор (гексоза), що міститься у соку ягід горобини та інших рослин; використовується в мікробіології як поживне середовище.
-
(хім.) Органічна сполука, кетогексоза, що є ізомером фруктози та знаходить застосування в харчовій промисловості як підсолоджувач та у промисловості як сировина для синтезу вітаміну С.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сорбоза, р. сорбози, д. сорбозі, з. сорбозу, о. сорбозою, м. сорбозі, к. сорбозо