Значення
-
Почуття власної гідності, самоповаги, високої думки про себе, що виникає на основі усвідомлення своїх досягнень, переваг або чеснот; самоповага.
-
Почуття задоволення від успіхів, перемог або переваг когось або чогось, з ким чи з чим пов’язана особистість (наприклад, гордість за країну, за дитину).
-
Зарозумілість, занадто високе думка про себе, що супроводжується зневажливим ставленням до оточуючих; пиха.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гордливість, р. гордливості, д. гордливості, з. гордливість, о. гордливістю, м. гордливості, к. гордливосте