свистунець

[sʋɪstunɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісна назва рослини з родини гвоздикових, що має видовжені суцвіття та характерний свистячий звук при вдуванні повітря в порожні стебла; інша назва — димарник (Silene vulgaris).

  2. Діалектна назва комахи, що видає характерний звук, звичайно — коника-стрибуна або цвіркуна.

  3. У народній творчості та фольклорі — фігурарний персонаж або істота, що пов’язана зі свистом, або жартівлива назва людини, яка любить свистіти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свистунець, р. свистунця, д. свистунцеві, з. свистунець, о. свистунцем, м. свистунцеві, к. свистунцю

Більше записів