1. Який видає свист, свистить; характерний свистом.
2. У фонетиці: такий, що утворюється зі свистячим шумом (про звуки мови, зокрема приголосні [с], [з], [ц] та подібні).
свистячий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |