Словник Української Мови
Буква
1. Невелике піднесення, виступ на поверхні чогось; маленький горб.
2. У медицині: потовщення, виступ на поверхні органу чи тканини (наприклад, горбик сідничний).
3. У ботаніці: невелика випуклість на плоді, насінині або певних частинах рослини.
4. У зоології: невеликий горбоподібний виступ на тілі тварини (наприклад, на панцирі черепахи).
Приклад 1:
Карпо загадував людям на роботу і поперед усього звелів скопать той капосний горбик на горі, вище од свого городу, на котрому його батько поламав десятків зо два возів. — Ану, Лавріне, бери заступа та йди на роботу, — загадував Карпо братові.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Враз — сани пiшли в затоки i вдарились у горбик.
— Невідомий автор, “177 Ialinka Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”