соната

1. Музичний твір для одного або двох інструментів (найчастіше фортепіано або струнних), що складається з декількох (зазвичай трьох або чотирьох) контрастних за темпом і характером частин, побудованих за принципами сонатної форми.

2. Сонатна форма — принцип музичної побудови, характерний для першої, а іноді й інших частин сонатно-симфонічного циклу, що передбачає експозицію, розробку та репризу з головною, співочою та заключною партіями.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |