сонатність

[sonɑtnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний термін, що позначає принцип музичної форми, заснований на контрастному протиставленні та розвитку основних тем, характерний для сонатної форми та сонатно-симфонічного циклу.

  2. У ширшому сенсі — художній принцип драматургії, заснований на конфліктному розвитку та протиставленні контрастних початків (наприклад, у літературі чи кіномистецтві).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сонатність, р. сонатності, д. сонатності, з. сонатність, о. сонатністю, м. сонатності, к. сонатносте

Більше записів