Медичний стан, при якому людина має одночасне порушення слуху (глухота) та мови (німота), що зазвичай є наслідком вродженої або набутої в ранньому дитинстві глухоти.
Розмовне позначення людей, які мають цей стан (застосовується переважно в медичній та педагогічній термінології).