Древослів

Словник Української Мови

сонатно-симфонічний

[sonɑtno-sɪmfonit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Створений на основі сонатної форми, характерної для симфоній та інших великих інструментальних творів; властивий сонатній формі в симфонічній музиці.

  2. Пов’язаний із циклічною сонатною формою, що є основою класичної симфонії, сонати, концерту або квартету.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сонатно-симфонічний, р. сонатно-симфонічного, д. сонатно-симфонічному, з. сонатно-симфонічного, о. сонатно-симфонічним, м. сонатно-симфонічнім

Більше записів