соборування

1. Таїнство в християнстві, особливо в православ’ї та католицизмі, під час якого священик помазує хворого освяченою олією, молячись про його одужання та відпущення гріхів; єлеосвячення.

2. Історична подія, пов’язана зі збіркою, об’єднанням представників церкви або іншої спільноти (собором) для ухвалення важливих рішень; дія за значенням «соборувати».

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |