Значення
-
У християнстві: здійснювати над хворим або помираючим особливе церковне таїнство (соборування), що полягає в молитвах та помазуванні святим єлеєм для зцілення душевних і тілесних недуг та відпущення гріхів.
-
(заст., іст.) Скликати або брати участь у соборі (церковних зборах, прилюдних нарадах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я соборую, ти соборуєш, він соборує, ми соборуємо, ви соборуєте, вони соборують