священик

1. Релігійний служитель у християнстві, який має право здійснювати богослужіння та таїнства (наприклад, літургію, хрещення, вінчання).

2. У православ’ї та католицизмі — друга ступінь священства (після диякона та перед єпископом), представник білого (не чернечого) духовенства.

3. У переносному значенні — людина, яка з повною віддачею та самовідданістю служить якійсь ідеї, науці, мистецтву.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |