граблі

1. Сільськогосподарське знаряддя для згрібання сіна, соломи, листя тощо, що складається з довгого держака та прикріпленої до нього поперечної планки з зубцями.

2. Розмовна назва сузір’я Великої Ведмедиці, сім яскравих зір якого утворюють фігуру, що нагадує форму цього знаряддя.

3. Переносно — про ситуацію, яка призводить до неприємних наслідків, невдачі або розчарування (використовується у виразах на кшталт “наступити на граблі”).

Приклади вживання

Приклад 1:
— закричала Палажка і вхопила граблі: ось я тобі, стара відьмо, покажу ченців та чортів! Палажка покинула Кайдашів, кинулась до воріт і вперіщила граблями по воротях.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (множина) |