Значення
-
Особа, яка виконує службу в релігійній установі (церкві, храмі, монастирі); церковнослужитель.
-
Застаріле: службовець, чиновник, який перебуває на державній або громадській службі.
-
Переносно: той, хто присвятив себе служінню якійсь справі, ідеї, мистецтву тощо; послідовник, прихильник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. служитель, р. служителя, д. служителеві, з. служителя, о. служителем, м. служителеві, к. служителю