служитель

1. Особа, яка виконує службу в релігійній установі (церкві, храмі, монастирі); церковнослужитель.

2. Застаріле: службовець, чиновник, який перебуває на державній або громадській службі.

3. Переносно: той, хто присвятив себе служінню якійсь справі, ідеї, мистецтву тощо; послідовник, прихильник.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |