Власна назва, що позначає явище, предмет або особу, яка здобула широку, загальновідому славу (переважно позитивну), часто ставши символом чогось.
Характеристика або властивість бути славнозвісним; стан широкої, загальновідомої слави.
славнозвісність
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |