Значення
-
Протискладення — у логіці та філософії: логічна операція, що утворює складне висловлювання з двох інших за допомогою сполучника “або… або…”, яке є істинним лише тоді, коли один з його компонентів істинний, а другий хибний (строга диз’юнкція).
-
Протискладення — у лінгвістиці та риториці: стилістична фігура або синтаксична конструкція, що протиставляє два поняття, явища або думки, часто з метою підсилення виразу (антитеза, контраст).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протискладення, р. протискладення, д. протискладенню, з. протискладення, о. протискладенням, м. протискладенні, к. протискладення