Значення
-
Людина, яка прагне слави, пошани, популярності; честолюбець.
-
(у спеціальному вжитку) Людина, яка надмірно цінує, шанує або вивчає слов’янську культуру, історію чи мови; славянофіл.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. славолюб, р. славолюба, д. славолюбові, з. славолюба, о. славолюбом, м. славолюбі, к. славолюбе