протискладання

[protɪsklɑdɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Протискладання — у логіці та філософії: логічна операція або відношення між двома судженнями (висловами), які не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними; частковий випадок протилежності.

  2. Протискладання — у лінгвістиці та риториці: стилістичний прийом, заснований на протиставленні контрастних понять, образів або думок для посилення виразності мови (синонім до антітези, контрасту).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протискладання, р. протискладання, д. протискладанню, з. протискладання, о. протискладанням, м. протискладанні, к. протискладання

Більше записів