Значення
-
Дія за значенням дієслова «протиставляти»; розміщення, постановка когось або чогось один навпроти одного з метою порівняння, виявлення відмінностей або протилежностей.
-
Протилежність, суперечність між кимось або чимось; стан або взаємовідносини, за яких одне явище, поняття або особа виступає як контрастне, вороже або альтернативне іншому.
-
У літературознавстві та мистецтві — художній прийом, заснований на різкому протипоставленні образів, понять, характерів, сюжетних ліній тощо для досягнення більшої виразності (наприклад, добро і зло, світло і тінь).
-
У логіці та лінгвістиці — відношення між одиницями мови (наприклад, фонемами) або поняттями, коли вони відрізняються за однією суттєвою ознакою, що дозволяє розрізняти їх значення.
Правопис та відмінювання
н. протиставлення, р. протиставлення, д. протиставленню, з. протиставлення, о. протиставленням, м. протиставленні, к. протиставлення