1. Дія за значенням дієслова «протиставляти»; розміщення, постановка когось або чогось один навпроти одного з метою порівняння, виявлення відмінностей або протилежностей.
2. Протилежність, суперечність між кимось або чимось; стан або взаємовідносини, за яких одне явище, поняття або особа виступає як контрастне, вороже або альтернативне іншому.
3. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом, заснований на різкому протипоставленні образів, понять, характерів, сюжетних ліній тощо для досягнення більшої виразності (наприклад, добро і зло, світло і тінь).
4. У логіці та лінгвістиці — відношення між одиницями мови (наприклад, фонемами) або поняттями, коли вони відрізняються за однією суттєвою ознакою, що дозволяє розрізняти їх значення.