1. Ставити когось або щось навпроти когось або чогось іншого, щоб порівняти, виявити відмінності, суперечності або протилежність.
2. Протидіяти комусь або чомусь, чинити опір, висувати щось як альтернативу або заперечення.
протиставляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зі здатності «постійно протиставляти» дослідник виводив головний логічний принцип «благородного дикуна»[22 – Леви-Стросс К. Первобьітное мьішление. — М., 1994.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |