1. (у програмуванні та архітектурі програмного забезпечення) Властивість компонентів системи бути мінімально залежними один від одного, що дозволяє змінювати, замінювати або оновлювати один компонент без суттєвого впливу на інші.
2. (у технічних та інженерних системах) Характеристика системи, частини якої мають обмежені та чітко визначені залежності між собою, що підвищує її гнучкість, масштабованість та простоту обслуговування.