самообертаючий
[sɑmoobɛrtɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про механізм, пристрій або його частину) Здатний обертатися автономно, завдяки власній конструкції або вбудованому джерелу енергії, без зовнішнього приводу.
-
(у техніці, часто як складова терміна) Який має властивість самоздійснювати обертальний рух навколо власної осі (наприклад, самообертаючий ротор, самообертаюча антена).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самообертаючий, р. самообертаючого, д. самообертаючому, з. самообертаючого, о. самообертаючим, м. самообертаючім