самообігрівання

1. Фізичний або хімічний процес, при якому матеріал, речовина або система спонтанно підвищує свою температуру без зовнішнього джерела тепла, зазвичай внаслідок екзотермічної реакції, внутрішнього тертя або дії електричного струму.

2. У техніці та енергетиці — властивість пристроїв або систем забезпечувати власний обігрів, наприклад, за рахунок перетворення електричної енергії на теплову або використання внутрішніх джерел енергії.

3. У біології та медицині — гіпотетична або досліджувана здатність живого організму (наприклад, під час окремих станів або вправ) локально або загально підвищувати температуру тіла за рахунок внутрішніх метаболічних процесів без зовнішніх термічних впливів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |