слабкий
[slɑbkɪj] Прикметник
Значення
-
Такий, що має недостатню фізичну силу, м’язову потужність або витривалість; немічний, кволий.
-
Позбавлений міцності, стійкості, міцної будови; тендітний, крихкий.
-
Недостатній за інтенсивністю, силою вияву; ледве помітний, невиразний (про звук, світло, запах тощо).
-
Погано розвинений, недостатній за рівнем, обсягом або якістю (про здібності, пам’ять, знання, навички).
-
Непереконливий, недостатньо обґрунтований, невагомий (про аргумент, доказ, позицію).
-
Такий, що легко піддається зовнішньому впливу, не має внутрішньої стійкості (про волю, характер, організацію).
-
Низької концентрації, розведений, не насичений (про розчини, напої тощо).
-
Погано провідний, з великим опором (про електричний струм, сигнал).
Правопис та відмінювання
н. слабкий, р. слабкого, д. слабкому, з. слабкого, о. слабким, м. слабкім