недосконалий

1. Такий, що має вади, недоліки; не позбавлений недоліків, недоганний.

2. Який не досяг вищого ступеня розвитку, повноти, завершеності; незавершений, неповний.

3. У граматиці: про вид дієслова — такий, що виражає дію в її розвитку, повторюваності або без зазначення на її завершеність (наприклад, *читати*, *бігати*).

Приклади вживання слова

недосконалий

Приклад 1:
Однак цей недосконалий термін прижився в історичній науці. Хронологічні рамки Стародавнього Сходу охоплюють кількатисячолітній відтинок часу — від кінця IV тис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Ви думаєте, що всі ті люди ненавидять систему й режим, партію й уряд; розчаровані в революції; вважають правопорядок, збудований на руїнах старого світу миколаївської реакції, за недосконалий, ба, за антинародний; що з усіх ідеалів революції вийшов пшик; що кров, пролита мільйонами, пішла на марне, потоптана й поругана системою нового визиску, соціального й національного поневолення, фразерством, фарисейством, диктатурою меншості; і, нарешті, ви думаєте, що всі ті люди в відчаї хотіли б все знести геть диктатуру меншості, тобто, все зламати, побудувати новий світ, кращий, справедливіший… За такі, мовляв, думки ви посаджали до тюрми всіх — і бувших ветеранів революції, що, обсмалені порохом тієї революції, ще не втратили відчуття, як він пахне, той порох, і як пахнуть ті великі ідеї, за які вони боролися; посаджали й їхніх дітей, що боліють трагедією своїх батьків та з кров’ю успадкували їхні ідеї; і молоде покоління юнаків, що не може примиритися з болотом, де квакають жаби всесоюзного міщанства; і селян, і робітників, і інтелігентів, що сміють дерзати мислити й хотіти, й їхніх родичів, і родичів тих родичів… — Стоп! — перебив Фрей, зблідши.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
Вони активізувалися й набули масового поширення з формуванням світового ринку, однак логістичної вимоги — своєчасної доставки необхідного товару в необхідне місце з мінімальними витратами дня тогочасних систем доставки — не існувало через недосконалий транспорт і відсутність засобів зв’язку. Ситуація радикально змінилася наприкінці XIX ст., коли відбулася друга промислова революція, яка не тільки зумовила зміни в промисловому виробництві (застосування нафти й газу як палива, використання електроенергії, можливість великомасштабного випуску продукції фабричними підприємствами) і на транспорті (до водного та залізничного транспорту приєднатися автомобільний, повітряний, трубопровідний), але й у сфері зв’язку (виникли теле- фонний, телеграфний, радіозв’язок).
— Невідомий автор, “076 Mlr16”