Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не доведений до кінця, не має остаточного вигляду або не має всіх необхідних елементів; неповний, незакінчений.
2. У граматиці: про вид дієслова — такий, що виражає дію в її розвитку, повторюваності або тривалості без вказівки на її завершеність (наприклад, читати, писати, ходити).
Приклад 1:
Короткоперіодний варіан т складається з 11 -ти рядів, причому кожний непарний ряд (за винятком 1 -го) складається з 8 -ми елементів (11 -й ряд незавершений). Перші два елементи парних рядів великих періодів і всі елементи (за винятком перших двох) непарних рядів цих самих періодів утворюють головні підгрупи.
— Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”