Значення
-
Музичний інструмент, що належить до групи струннихсмичкових, з чотирма струнами, найвищий за тембром у сімействі скрипок; альт.
-
Рідкісна назва рослини з родини гречкових з довгим повзучим кореневищем, білими квітами та гірким смаком, що використовується в народній медицині; гірчак зміїний, зміїний корінь (Bistorta officinalis).
-
Діал. Невелика скрипка, скрипочка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скрипиця, р. скрипиці, д. скрипиці, з. скрипицю, о. скрипицею, м. скрипиці, к. скрипице
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘скрипиця’ походить від дієслова ‘скрипіти’, що відображає характерний скрипучий крик птаха деркача. Ця назва, як і інші народні назви цього птаха (деркач, тирчак, хрушель, хрящ), мотивована звуком, який він видає. Таким чином, ‘скрипиця’ — це орнітологічна назва, що виникла на основі звуконаслідування.