Значення
-
Щільна сполучна тканина в організмі хребетних тварин і людини, що складається з клітин-хондроцитів та міцного міжклітинного матриксу, виконує опорну та механічну функції, утворює скелет у зародків, а в дорослих — покриває поверхню суглобів, утворює міжхребцеві диски, реберні хрящі тощо.
-
У кулінарії — розмовна назва для їстівної частини туші тварини або птиці, що містить таку тканину, зокрема м’ясо на кістці або з кісткою (наприклад, каре ягняти).
-
Переносно — про щось дуже тверде, міцне або жорстке (заст., розм.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хрящ, р. хряща, д. хрящеві, з. хрящ, о. хрящем, м. хрящеві, к. хрящу
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘хрящ’ походить від праслов’янського *xręšč, яке є похідним від дієслова *xręstati / *xręsteti, що означає ‘хрустіти’. Це пов’язано з чергуванням голосних зі словом *xrost (звідки ‘хруст’). Спочатку слово позначало хрустку, пружну тканину, що з’єднує частини скелета. Також існує ботанічне значення — гриб родини сироїжкових, названий так через схожість його білого крихкого м’якуша з хрящем.