хрящ

1. Щільна сполучна тканина в організмі хребетних тварин і людини, що складається з клітин-хондроцитів та міцного міжклітинного матриксу, виконує опорну та механічну функції, утворює скелет у зародків, а в дорослих — покриває поверхню суглобів, утворює міжхребцеві диски, реберні хрящі тощо.

2. У кулінарії — розмовна назва для їстівної частини туші тварини або птиці, що містить таку тканину, зокрема м’ясо на кістці або з кісткою (наприклад, каре ягняти).

3. Переносно — про щось дуже тверде, міцне або жорстке (заст., розм.).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |