смичковий

[smɪt͡ʃkoʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Прикметник до іменника “смичок“; призначений для гри смичком, такий, що звук видобувається за допомогою смичка (про музичні інструменти).

  2. Який стосується групи музичних інструментів, у яких звук видобувається смичком; струнно-смичковий.

  3. Який складається з виконавців на таких інструментах (про оркестр, ансамбль тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смичковий, р. смичкового, д. смичковому, з. смичкового, о. смичковим, м. смичковім

Більше записів