смичка

[smɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний інструмент, за допомогою якого грають на струннихсмичкових інструментах (скрипці, альті, віолончелі тощо); складається з дерев’яної тростини та натягнутого на неї пучка кінського волосся.

  2. Рідкісне. Дія за значенням дієслова «смикати»; різкий рух, поштовх або ривок.

  3. Застаріле. З’єднання, зв’язок, згуртованість (часто соціальних груп, наприклад, міста та села).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. смичок, р. смичка, д. смичкові, з. смичок, о. смичком, м. смичкові, к. смичку

Більше записів