1. Абстрактний іменник, що позначає властивість предмета або явища видавати скрипучі звуки; скрипіння.
2. Переносно — надмірна формальність, сухість, негнучкість у поведінці, діях або відносинах; педантичність.
скрипучість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |