1. У Стародавньому Римі — державна посада: уповноважений чиновник, який керував певною провінцією або господарством від імені імператора чи сенату.
2. У сучасному праві — рідко вживана назва для представника прокуратури, прокурора.
прокуратор
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За компанію і жид… А тут ще й Прокуратор В.Н. виявив, що подорожі в інферно можуть бути комфортніші, якщо туди мандрувати «Крайслером Імперіалом».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: іменник (однина) |