прокуратор

[prokurɑtor] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У Стародавньому Римі — державна посада: уповноважений чиновник, який керував певною провінцією або господарством від імені імператора чи сенату.

  2. У сучасному праві — рідко вживана назва для представника прокуратури, прокурора.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокуратор, р. прокуратора, д. прокураторові, з. прокуратора, о. прокуратором, м. прокураторі, к. прокураторе

Більше записів