скрипіння

[skrɪpinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “скрипіти“; звуки, що виникають від цієї дії — різкий, неприємний, протяжний звук від тертя або тиску, що його видають дерево, метал, сніг, незмазані частини механізмів тощо.

  2. Переносно — про висловлювання незадоволення, нарікання, скарги, що нагадують за звучанням такі неприємні звуки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрипіння, р. скрипіння, д. скрипінню, з. скрипіння, о. скрипінням, м. скрипінні, к. скрипіння

Більше записів