Значення
-
Тонкий шар, оболонка, що покриває щось (наприклад, кора дерева, шкірка на молоці, шкіра людини або тварини); часто вживається в поетичній мові.
-
(історичне) Назва першого друкованого кириличного видання Біблії, здійсненого Франциском Скориною в Празі в 1517–1519 роках; також загальна назва стародруків, виданих Скориною.
-
(переносне, рідко) Основа, фундамент чогось; те, що є носієм певної ідеї або змісту (наприклад, “скорина знань”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скорина, р. скорини, д. скорині, з. скорину, о. скориною, м. скорині, к. скорино