скорина

1. Тонкий шар, оболонка, що покриває щось (наприклад, кора дерева, шкірка на молоці, шкіра людини або тварини); часто вживається в поетичній мові.

2. (історичне) Назва першого друкованого кириличного видання Біблії, здійсненого Франциском Скориною в Празі в 1517–1519 роках; також загальна назва стародруків, виданих Скориною.

3. (переносне, рідко) Основа, фундамент чогось; те, що є носієм певної ідеї або змісту (наприклад, “скорина знань”).