стародрук

1. Стародрук — старовинна друкована книга, що вийшла з друкарні до початку XIX століття.

2. Стародрук — у бібліотечній та антикварній справі — категорія рідкісних видань, що включає книги, надруковані з початку книгодрукування (середина XV ст.) до 1830 року включно.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |