1. Властивість характеру, яка полягає в доброті, чуйності, співчутливому й ніжному ставленні до оточуючих; м’якосердість.
2. Застаріле: фізична слабкість серця як органу.
м’якосердя
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови