Древослів

Словник Української Мови

прозоро-чистий

[prozoro-t͡ʃɪstɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Такий, що має властивості одночасно прозорий і чистий; абсолютно прозорий, без жодних домішок або забруднень (про рідини, середовища).

  2. Переносно: такий, що відрізняється повною відвертістю, ясністю та чистотою намірів; без прихованого сенсу або підтексту (про думки, стосунки, процеси).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прозоро-чистий, р. прозоро-чистого, д. прозоро-чистому, з. прозоро-чистого, о. прозоро-чистим, м. прозоро-чистім

Більше записів