Значення
-
У топології — властивість топологічного простору бути зв’язним за допомогою скінченної кількості своїх точок або підмножин; стан такого простору.
-
У математиці та теорії графів — характеристика об’єкта (наприклад, графа або множини), яка полягає в тому, що для будь-яких двох його елементів існує скінченний ланцюг зв’язків (ребер, шляхів тощо), що їх поєднує.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скінченнозв'язність, р. скінченнозв'язності, д. скінченнозв'язності, з. скінченнозв'язність, о. скінченнозв'язністю, м. скінченнозв'язності, к. скінченнозв'язносте