1. У топології — властивість топологічного простору бути зв’язним за допомогою скінченної кількості своїх точок або підмножин; стан такого простору.
2. У математиці та теорії графів — характеристика об’єкта (наприклад, графа або множини), яка полягає в тому, що для будь-яких двох його елементів існує скінченний ланцюг зв’язків (ребер, шляхів тощо), що їх поєднує.