Словник Української Мови
Буква
1. Прогорнути — швидко перегорнути сторінки книги, журналу тощо, не вникаючи в зміст, щоб знайти потрібне місце або ознайомитися із загальною структурою.
2. Прогорнути — коротко, без деталей ознайомитися з текстом, документом, списком, переглянути його поверхнево.
3. Прогорнути (розмовне) — швидко переглянути, окинути поглядом когось або щось.
Приклад 1:
Він розгублено мовчить, опустивши руки.. ДУ ФУ, заплющившись, декламує: ..з моїх босих ніг осипається земля., в алюмінієвій мисці мокне сорочка, і коли прогорнути небесну мильну піну — вода аж чорна.. Пригадай мені, пригадай, щось було у мене в руці, від чого лице аж пашіло.. І лише тепер ловимо себе на думці, щ о так і не бачили обличчя Ду Фу. На протязі всієї дії він сидить спиною до глядача.
— Зеров Микола, “Камена”