скінченнорядковість

[skint͡ʃɛnnorjɑdkoʋistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість математичного об’єкта (наприклад, матриці, лінійного оператора), яка полягає в тому, що його можна точно описати або представити за допомогою скінченної кількості рядків, рядкових векторів або їх лінійних комбінацій.

  2. У лінійній алгебрі — характеристика матриці, яка має скінченний ранг, тобто максимальна кількість лінійно незалежних рядків у ній є обмеженою (скінченною).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скінченнорядковість, р. скінченнорядковості, д. скінченнорядковості, з. скінченнорядковість, о. скінченнорядковістю, м. скінченнорядковості, к. скінченнорядковосте

Більше записів