Значення
-
Давні кочові ірано-мовні племена, що мешкали у VII–III ст. до н.е. в степових районах Північного Причорномор’я (територія сучасної України та півдня Росії), відомі високим рівнем ремісничої культури (зокрема, “звіриним стилем” у мистецтві) та військовою організацією.
-
Представники цих племен; загальна назва народів, що входили до скіфського культурно-історичного співтовариства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скіфи, р. скіфів, д. скіфам, з. скіфів, о. скіфами, м. скіфах, к. скіфи
Походження слова (Етимологія)
Слово «скіфи» походить з грецької мови, де воно позначало кочовий народ, що жив у степах Північного Причорномор’я. Грецьке слово, своєю чергою, ймовірно, походить від імені міфічного родоначальника скіфів — Скіфа, сина Геракла. Етимологія цього імені не зовсім ясна, але існує версія, що воно пов’язане з іншим етнонімом — «сколоти», який відрізняється суфіксом. Це запозичення з грецької мови, яке згодом поширилося в багатьох європейських мовах.