1. Традиційний японський архітектурний стиль житлового будинку або палацу аристократії періоду Хейан (794–1185 рр.), що характеризується симетричною композицією з головним центральним павільйоном (сінден), з’єднаним критими галереями з бічними флігелями та розташуванням серед ландшафтного саду з водоймою.
2. Тип японської садиби амператорського чи знатного роду, побудованої за зразком імператорського палацу в Кіото, з характерним плануванням приміщень навколо центрального простору та системою зсувних панелей (сьодзі і фусума) замість стін.