Словник Української Мови
Буква
1. Неозначена річ, предмет або явище, назву якого не називають або не знають.
2. Неозначена кількість, частка, міра чогось; трохи, дещо.
3. Неозначена обставина, подія, факт або стан.
4. Уживається для вираження невизначеності, приблизності щодо часу, місця, ознаки тощо.
5. У розмовній мові: щось важливе, значуще, варте уваги.
В лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів, і вкупі з його водами з лісу вибіг «Той, що греблі рве» — молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами. Кинувшися з потока в озеро, він починає кружляти по плесі, хвилюючи його сонну воду; туман розбігається, вода синішає. — Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
І хоча дорівнятися їй у майстерності виконання я аж ніяк не могла, щось перебріхувала, щось пропускала, але останній акорд ми завжди брали разом! Пописувала вірші (хто в дитинстві не бавився цим! — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Тому й намагаюся не звертати уваги на ознаки занепаду й тління в Ірпінському Будинку, бо бачу щось, відкрите персонально мені. Тому й нині тут так добре працюється, затишно й не самотньо, адже електрички так само вицокують свій крок — in saecula saeculorum — навіки вічно… Першою, реальною і вагомою, ознакою змін у суспільстві для мене особисто було те, що нарешті, 1987 року, мене випустили за кордон — до Чехословаччини. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”