карний

1. Який стосується карного права, карного процесу або покарання за злочини.

2. Який містить у собі покарання, каральний.

3. Який застосовується як покарання, каральний (про заходи, дії).

Приклади вживання

Приклад 1:
Він уже знав — з розмов досвідчених арештантів — весь процесуальний та карний кодекс, всю термінологію слідчих, весь порядок і специфіку слідства, знав, що таке «протокол обвинувачення», й його роль, й його властивості — властивості гуми. Знав, що таке «двохсотка».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Iз повiту приїхав карний загiн. I Мишко знову збирав продподаток, але в Комарiвку їздив рiдко, бо боязко було.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикметник () |