1. Стосований до карниза, властивий йому; призначений для карниза.
2. Розташований, розміщений на карнизі або біля нього.
карнизовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосований до карниза, властивий йому; призначений для карниза.
2. Розташований, розміщений на карнизі або біля нього.
Відсутні