діафонія

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — звукова відповідність між спорідненими мовами, що виникла внаслідок розвитку одного звука зі спільного джерела (наприклад, українському «г» відповідає російське «в» у словах «голова» — «голова»).

2. (Медицина) –

   У медицині — метод обстеження, при якому звук від одного джерела (часто камертона) сприймається вухом пацієнта через кістки черепа, що дозволяє оцінити стан слухового аналізатора.

3. (Техніка) –

   У техніці зв’язку — явище проникнення сигналів з одного каналу зв’язку в інший, що призводить до перешкод.

Правопис та відмінювання