1. Ступінь, щабель, рівень у розвитку, станові, кар’єрі тощо.
2. Сходинка, перекладина у драбині.
3. Те саме, що щабля — поперечна планка на щоглі або щоглі для кріплення снастей і для підйому матроса.
щабель
Буква
Приклади вживання
— Мабуть, за вашу добрість, — обізвалась Мотря з горища й спустила з горища на щабель здорову ногу з товстою литкою. Одна курка впала з горища й погасила світло. — Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
На новий щабель свого Історичного розвитку населення півострова піднялося в III тис. до н. є,—добу розквіту обробки металів, пожвавлення торгівлі, прогресу в збро- ярстві та фортифікаційному будівництві. — Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |